-
1 слово за слово
• СЛОВО ЗА СЛОВО coll[Invar; adv or indep. clause]=====1. слово за слово (разговориться, познакомиться, расспросить и т. п.) (to get to talking) in a gradual, natural manner, with each participant's remarks eliciting a response from the other; (to get to know s.o., question s.o. etc) in a gradual, natural manner in the course of a conversation:- [in past contexts] one word (thing) led to another;- as the conversation progressed (one got to know s.o. <asked s.o. sth. etc >);- little by little (one got to talking with s.o. <convinced s.o. of sth. etc>).♦ Да, так встретились [дед и запорожец]. Слово за слово, долго ли до знакомства? Пошли калякать, калякать так, что дед совсем уже было позабыл про путь свой (Гоголь 5). So they [Grandad and a Dnieper Cossack] met. One word leads to another, it doesn't take long to make friends. They fell to chatting and chatting, so that Grandad quite forgot about his journey (5a).♦ [Кашкина:] Как это вы вдруг... разговорились? [Шаманов (насмешливо):) Да так, очень просто. Я сделал ей комплимент, она... Да, вот так, слово за слово... (Вампилов 2). [К.:] How come you two suddenly started., talking? [Sh. (Mockingly):] Oh, it was very simple I paid her a compliment, and she.... And then, one thing led to another (2b).♦...Слово за слово, [Пидорка] уговорила старуху идти с собою (Гоголь 5)....Little by little, she [Pidorka] persuaded the old hag to go home with her (5a).2. слово за слово (рассориться, разругаться и т. п.) [usu. used with pfv verbs]⇒ (to quarrel, have an argument with s.o. etc) with increasing intensity:- (the argument became more heated <one became more brash etc>) with every word.♦...Ребров потерял равновесие. Слово за слово - и все, будто только того и ждали, закрутились в эту воронку (Трифонов 1). Не [Rebrov] lost his self-control. One word provoked another, and this seemed to be all that was needed for the volcano to erupt (1a).♦ "Разозлившись на то, что мать и сестра не хотят, по его наветам, со мною рассориться, он [Лужин], слово за слово, начал говорить им непростительные дерзости" (Достоевский 3). "Angry that my mother and sister did not want to quarrel with me over his calumny, he [Luzhin] became more unpardonably rude to them with every word" (3c).Большой русско-английский фразеологический словарь > слово за слово
-
2 слово за слово
разг.one word (thing) leads (led) to another; cf. jaw on about this and thatДа: так встретились. Слово за слово, долго ли до знакомства? Пошли калякать, калякать так, что дед совсем уже было позабыл про путь свой. (Н. Гоголь, Пропавшая грамота) — So they met. One word leads to another, it doesn't take long to make friends. They fell to chatting and chatting, so that Grandad quite forgot about his journey.
Слово за слово - схватились. Он мне два зуба вышиб, а я ему нос набок своротил. (А. Новиков-Прибой, В бухте "Отрада") — Well, one word led to another, and we came to blows. He knocked two of my teeth out, and I bashed his nose sideways.
-
3 слово
с1) Wort n (умл.) (die Wórte - слова в связной речи; die Wörter - отдельные слова); Vokábel [vo-] f (отдельное слово в учебнике, словаре)иностра́нное сло́во — Frémdwort n
он не сказа́л ни сло́ва — er sprach kein Wort
по его́ сло́ва́м — nach séinen Wórten, wie er sagt
2) ( речь) Réde f; Ánsprache f; Wort nон облада́ет да́ром сло́ва — er ist rédegewandt, er besítzt gróßes Rédnertalent
свобо́да сло́ва — Rédefreiheit f
проси́ть сло́ва — sich zum Wórte mélden, ums Wort bítten (непр.) vi
брать сло́во — das Wort ergréifen (непр.)
предоста́вить сло́во кому́-либо — j-m (D) das Wort ertéilen
у него́ сло́во не расхо́дится с де́лом — bei ihm sind Wort und Tat eins
3) ( обещание) Wort n, Verspréchen nче́стное сло́во! — (mein) Éhrenwort!
наруша́ть сло́во — sein Wort bréchen (непр.)
сдержа́ть сло́во — sein Wort hálten (непр.)
пове́рить кому́-либо на́ сло́во — j-m (D) aufs Wort gláuben vi
4) мн. ч. сло́ва́ ( текст к музыкальному произведению) Text m••сло́во в сло́во — Wort für Wort, wörtlich
одни́м сло́вом — mit éinem Wort, kurzúm
други́ми сло́ва́ми — ánders geságt, mit ánderen Wórten
сло́во за́ слово — ein Wort gab das ándere
на сло́ва́х — in Wórten, mündlich
игра́ слов — Wórtspiel n
броса́ть сло́ва́ на ве́тер — in den Wind réden vi
к сло́ву — nebenbéi geságt, apropos [-'poː]
знать о чём-либо с чужи́х слов — etw. nur vom Hörensagen wíssen (непр.)
по после́днему сло́ву нау́ки и те́хники — nach dem néuesten Stand der Wíssenschaft und Téchnik
я про́сто не нахожу́ слов! — ich bin éinfach spráchlos!
-
4 простое слово
про́сте́ сло́во -
5 простое слово
про́сте́ сло́во -
6 inchoative
1. n грам.починальне дієслово2. adj1) початковий; що перебуває у початковій стадії; ранній2) грам. починальний (про дієслово)* * *I n; грам. II a1) початковий, який знаходиться на початковій стадії; ранній2) гpaм. починальний ( про дієслово) -
7 intransitive
1. nнеперехідне дієслово2. adj грам.неперехідний (про дієслово)* * *I [in'trʒnsitiv] n; грам. II [in'trʒnsitiv] a; грам. -
8 vocalic
adj фон.1) голосний (про звук)2) багатий на голосні звуки (про мову, слово)3) вокальний* * *а грам. 1)2)багатий на голосні (про слово,мову)3)вокальний; vocalic harmony гармонія голосних, сингармонізм -
9 neuter
1. n1) грам. середній рід; іменник (прикметник, займенник) середнього роду2) грам. неперехідне дізслово3) нейтрал; людина, що займає нейтральну позицію4) кастрована тварина5) бот. безстатева рослина6) ні те, ні се2. adj1) грам. середнього роду2) грам. неперехідний (про дієслово)3) проміжний4) нейтральний5) кастрований6) бот., зоол. безстатевий3. vкаструвати* * *I n1) гpaм. середній рід; іменник, прикметник або займенник середнього роду; неперехідне дієслово2) icт. нейтрал; людина, яка займає нейтральну або проміжну позицію4) бoт. безстатева рослина; зooл. безстатева тварина; робоча бджола; робоча мурахаII a1) гpaм. середній, середнього роду; неперехідний ( про дієслово)2) який не відноситься до жодної з двох категорій; нейтральний3) кастрований4) eнт. який має недорозвинені статеві органи5) бoт., зooл. безстатевийIII v -
10 volitive
adj1) вольовий2) дезидеративний (про дієслово)* * *I грам.1) волитив2) дезидеративII a1) волевий; volitive faculty волевиявна здатність -
11 euphemistic
adj лінгв.1) евфемістичний2) пом'якшений, більш пристойний (про вислів, слово тощо)* * *[juːfi'mistik]= euphemistical; aстил. евфемістичний; пом'якшений, більш пристойний, прийнятний (про вираз, слово) -
12 finite
1. adj1) обмежений; що має межу2) мат. кінцевий, обмежений3) грам. особовий (про дієслово)2. vобмежувати* * *[`fainait]a1) обмежений, який має межу; мaт. обмежений, скінченний2) гpaм. особовий ( про дієслово) -
13 volitive
-
14 inchoative
I n; грам. II a1) початковий, який знаходиться на початковій стадії; ранній2) гpaм. починальний ( про дієслово) -
15 intransitive
I [in'trʒnsitiv] n; грам. II [in'trʒnsitiv] a; грам. -
16 neuter
I n1) гpaм. середній рід; іменник, прикметник або займенник середнього роду; неперехідне дієслово2) icт. нейтрал; людина, яка займає нейтральну або проміжну позицію4) бoт. безстатева рослина; зooл. безстатева тварина; робоча бджола; робоча мурахаII a1) гpaм. середній, середнього роду; неперехідний ( про дієслово)2) який не відноситься до жодної з двох категорій; нейтральний3) кастрований4) eнт. який має недорозвинені статеві органи5) бoт., зooл. безстатевийIII v -
17 недостатній
insufficient, deficient, inadequate, scanty; ( збіднений) poor; ( про дієслово) defective -
18 особовий
-
19 euphemistic
[juːfi'mistik]= euphemistical; aстил. евфемістичний; пом'якшений, більш пристойний, прийнятний (про вираз, слово) -
20 finite
[`fainait]a1) обмежений, який має межу; мaт. обмежений, скінченний2) гpaм. особовий ( про дієслово)
См. также в других словарях:
СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… … Толковый словарь Даля
Слово — СЛОВО одно из труднейших общих понятий языковедения, к сожалению еще мало разработанное. Несмотря на то, что сам человеческий язык определяется обычно, как «язык слов» в отличие от языка нерасчлененных представлений у животных, языка жестов у … Словарь литературных терминов
Слово отдельное — один из важнейших членов нашей речи. Для определения этого понятия мы прежде всего должны определить более общее понятие члена речи. Под «членом» мы будем разуметь всякую языковую единицу, выделяемую сознанием в процессе речи путем… … Литературная энциклопедия
Слово отдельное — СЛОВО ОТДЕЛЬНОЕ один из важнейших членов нашей речи. Для определения этого понятия мы прежде всего должны определить более общее понятие члена речи. Под «членом» мы будем разуметь всякую языковую единицу, выделяемую сознанием в процессе речи… … Словарь литературных терминов
проїдатися — 1 дієслово недоконаного виду в їдатися; приїдатися проїдатися 2 дієслово недоконаного виду витрачати всі свої збереження … Орфографічний словник української мови
проїжджати — 1 дієслово недоконаного виду їхати проїжджати 2 дієслово недоконаного виду виїжджати коня; їздити якийсь час; витратити кошти в дорозі рідко … Орфографічний словник української мови
проїжджатися — 1 дієслово недоконаного виду їздити проїжджатися 2 дієслово недоконаного виду витратити час або гроші на дорогу рідко … Орфографічний словник української мови
проїздити — дієслово доконаного виду проїздити дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проїздитися — дієслово доконаного виду проїздитися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проїстися — 1 дієслово доконаного виду в їстися рідко проїстися 2 дієслово доконаного виду витратити всі кошти; приїстися рідко розм … Орфографічний словник української мови
Слово о полку Игореве — «СЛОВО О ПОЛКУ ИГОРЕВЕ» лир. эпическая поэма, замечательный памятник художественной литературы древней Руси (XIIв.). «С. о п. И.» было открыто в составе рукописного сборника, найденного в Ярославском Спасском монастыре А.И.Мусиным Пушкиным в 1795 … Литературная энциклопедия